«Тепер це абсолютний світовий рекорд на витвір мистецтва», — оголосив під оплески залу Тобіас Мейєр, ведучий торги.
Шедевр Мунка «Крік» уперше показали у Нью-Йорку перед аукціоном
Ім’я нового власника шедевра експресіонізму поки що не відоме.
Раніше найдорожчою картиною вважалося полотно Пабло Пікассо «Оголена, зелене листя та бюст», написане 1932 року і продане 2010 року на торгах Christie’s у Нью-Йорку за 106,5 мільйона доларів.
Організатори торгів не називали передпродажної вартості полотна Мунка, проте не приховували сподівання, що ціна цього лота перевищить 100 мільйонів доларів. Ціновий рубіж у 100 мільйонів доларів у нинішньому тисячолітті на піку зростання арт-ринку подолали лише два полотна пензля Пабло Пікассо та скульптура роботи Альберто Джакометті.
Картину Мунка виставили з колекції норвезького мільярдера Петтера Олсена, чий батько — Томас Олсен — був сусідом, другом і покровителем Мунка. Він придбав полотно з рук самого Мунка, яке створило картину в 1895 році. Скромна дерев’яна рамка, що обрамляє продану в Нью-Йорку картину, була зроблена самим художником.
Ця версія «Крику» — одна з чотирьох, створених Мунком. Вона ніколи не виставлялася на ринок і ніколи не була на публіці. Три інших належать норвезьким музеям, вони двічі викрадали, але незмінно поверталися без ушкоджень.
Мунк сам пояснив, як народився задум цієї картини. «Я йшов дорогою із друзями. Сідало сонце. Небо стало криваво-червоним. Мене охопила туга. Я стояв смертельно стомлений на тлі темної синяви. Фіорд та місто повисли у вогненних мовах полум’я. Я відстав від друзів. Тремтячи від страху, я почув крик природи», — вигравірувано на рамці проданого лота рукою Мунка.
«Крік» звертається до колективного несвідомого. Якої національності б ви не були, переконань чи віку, ви хоча б одного разу напевно зазнали такого ж екзистенційного почуття жаху, особливо у вік насильства та саморуйнування, коли кожен бореться за виживання», — сказав напередодні торгів Девід Норман, співголова ради директорів Sotheby’s.
Він вважає, що полотно Мунка стало пророчою роботою, яка передрікала 20-те століття з його двома світовими війнами, Голокостом, екологічними катастрофами та ядерною зброєю.
Тема життя і смерті перетинала творчість страждає тяжкою формою депресії Мунка, який тяжко пережив у ранньому дитинстві смерть сестри.
Його роботи, пронизані відчуттям страждання, були визнані «дегенеративними» у нацистській Німеччині після приходу до влади Гітлера та заборонені. Бізнесменові Олсену вдалося викупити полотна Мунка у Німеччини та врятувати їх від знищення.
Сімейство Олсен, яким належить будинок Мунка у Хвідстені, по сусідству з їхнім маєтком, має намір спрямувати виручені від продажу «Крику» кошти на облаштування музею художника, арт-центру та готелю. Як очікується, меморіал буде відкрито наступного року і приурочено до 150-річчя експресіоніста.
іст: https://ria.ru/