Цінність антикварних книг усвідомлюють усі. Але й без цього книги люблять багато хто. Власне, ще тридцять років тому фраза «Книга — найкращий подарунок» у нашій країні жартома зовсім не була. Причому і в Радянському Союзі, і в Росії XVII-XIX століть книга справді була справді дорогим подарунком. Просто в СРСР ця дорожнеча була обумовлена малою кількістю книг класичної літератури, що видаються, в той час як західні країни не відмовляли собі в задоволенні забезпечувати своїх громадян хорошими книгами з надлишком.
А в дореволюційній Росії, повторимося, найпоширенішим подарунком вітчизняних та іноземних учених, письменників та вельмож російським царям, імператорам та імператрицям були саме книги. У багатьох виданнях, датованих XVIII століттям, є посвята государеві чи государині, іноді вищим сановникам, поодинокі екземпляри цих видань в особливих, дорогих палітурках дарувалися адресатам. Книга як подарунок була гідна навіть царів, і майже завжди приймалася з вподобанням.
Що ж до нашого часу, то подарована книга свідчить про те, що, по-перше, адресат здатний її прочитати, і, отже, немає сумнівів у його інтелекті, а по-друге, дарувальник у курсі смаків та пристрастей обдаровуваного. Якщо ж це — антикварна книга , до того ж вона є бібліографічною рідкістю, такий подарунок займе найпомітніше місце в будинку і демонструватиметься гостям як дуже цінна річ. Найчастіше саме цей подарунок може стати поштовхом до того, що людина починає крок за кроком збирати власну бібліотеку старих книг.
Окрема тема для міркувань – старовинні книги як інвестиції . Справа в тому, що за останні кілька десятиліть поліграфічний процес неймовірно перетворився і зробив грандіозними темпами. Розвиток йшов експонентом: якщо перехід від ксилографії до ручного верстата зайняв майже тисячоліття, то ручний друкований прес був замінений паровим вже через триста років, а до першої половини XX століття друкарні видавали вже мільйонні тиражі книг.
Поява ЕОМ (а згодом і персональних комп’ютерів з принтерами) зробила свій внесок у стрімке зростання експоненти. У 1980 році було здійснено технологічну схему «Computer-to-Plate», що дозволила відтворювати отриманий на комп’ютері оригінал-макет безпосередньо на формних пластинах. Буквально через півтора десятиліття від формних процесів взагалі відмовилися — на зміну технології Computer-to-Plate прийшла технологія Computer-to-Press. Нова стадія прогресу ознаменувалася появою цифрових друкарських машин.
Очевидно, що експонента поліграфічного прогресу не може зростати безкінечно, і одного разу обов’язково відбудеться перехід із кількості до якості. Цілком можливо, що цей якісний стрибок виявиться згубним для паперової книги як явища. Принаймні кілька останніх років, прогнозуючи розвиток засобів масової комунікації, фахівці (не кажучи вже про письменників-фантастів) віддають пальму першості електронній книзі.
«За півстоліття паперова книга буде потрібна лише колекціонерам» — саме під таким заголовком вийшло інтерв’ю з Борисом Стругацьким, опубліковане в газеті «Известия» 6 жовтня 2000 року. Закінчувалося інтерв’ю словами «Через півстоліття книга стане предметом пристрасті та бажання лише окремих, порівняно нечисленних любителів-колекціонерів».
Якщо великий письменник мав рацію — а це нескладно буде перевірити, бо третина відведеного ним терміну вже минула, то час існування паперових книг взагалі поступово добігає кінця. Значить, на тимчасовій шкалі існування людства історія друкованих видань від початку до кінця займе рівно шість століть — від середини XV століття до середини XXI століття (це лише вдвічі довше, ніж татаро-монгольське ярмо на Русі та вдвічі коротше за історію існування Візантійської).
Вдумайтеся в цей вражаючий навіть за космічними мірками факт: лише тридцять поколінь людей, включно з вами та вашими дітьми, застануть на планеті друковані книги! Причому ваші діти, найімовірніше, виявляться останнім чи передостаннім із цих поколінь-очевидців. Після чого всі (все, до єдиної!) друковані книги стануть антикварними книгами … Ви уявляєте собі, скільки у XXII столітті коштуватиме паперова книга, яка ще у ХІХ столітті вже вважалася старовинною?! І, погодьтеся, якщо їх не збирати зараз, то коли ж ще?
©Джерело adelanta.biz
