У сучасному світі під антикваріатом прийнято розуміти старі предмети мистецтва, мистецькі твори, колекційні та раритетні речі. У широкому значенні антикваріатом може виступати все, що завгодно: від предметів побуту та інтер’єру до старих книг, карт тощо.
Розберемося у цьому питанні докладніше. Антикваріатом можуть виступити матеріальні цінності, пов’язані з історією, історичними подіями, предмети, знайдені в ході археологічних розкопок, цінності художньої природи, картини, малюнки, гравюри, предмети культової практики та побуту, твори декоративно-ужиткового мистецтва, народні промисли, вироби з металів, тканини, кістки, кераміки, дерева, рукописи і навіть архіви аудіо-візуальних предметів.
Зрозуміло, популярні у колекціонерів значки, монети, ордени, медалі, марки також належать до цієї категорії.
Експерти ділять антикварні речі на кілька підкатегорій:
Старості – це матеріальні предмети, які з’явилися до 1917 року,
Раритети (рідкості) – унікальні речі, які можуть існувати тільки в одному екземплярі,
Несерійні речі – речі, пов’язані з певною подією, особистістю, як наприклад , особисті речі з кабінету Довлатова та ін.
Речі, які неможливо зробити ще раз (наприклад, смерть відомого майстра),
Речі, які мають справжню мистецьку цінність.
Зрозуміло, ці групи перебувають у взаємозв’язках і перетинах і найчастіше одна й та річ відноситься відразу до кількох із зазначених категорій.
У будь-якому разі центральною категорією буде їхня старість, яка у свою чергу теж може змінюватись: залежно і від часу, і від історії. Саме фактор історії перетворює на антикваріат речі, не дуже старі у фізичному сенсі. Наприклад можна навести туфлі М. Джексона або краватку Януковича.
З іншого боку, фізичний час перетворює радянський автомобіль 40-х років на антикварну цінність, вартість якого продовжує зростати.
Як результат, можна сказати, що річ стає антикварною через фізичний час, історичну складову або об’єктивну художню цінність.
